Луї Брайль: осліп, але зробив так, щоб мільйони змогли бачити
- Альона Зотова
- 4 січ.
- Читати 3 хв
4 січня – Всесвітній день абетки Брайля. Тактильний шрифт для незрячих ЮНЕСКО визнала у 2005 році. У 2019 році ООН заснувала Всесвітній день азбуки Брайля для підвищення обізнаності про її важливість та права незрячих людей. Важко повірити, але шрифт був створений ще в 19 сторіччі. І вигадав цю систему не досвідчений науковець, а 15-річний мрійник.
Хто такий Луї Брайль
Луї Брайль народився 1809 року в сім'ї ремісника в маленькому французькому містечку Куврі. Його батько заробляв виготовленням кінської упряжі. В родині було двоє доньок та двоє синів.
Коли Луї було три роки, він грався у майстерні тата. Під час гри він пошкодив собі око. На жаль, інфекція розвивалась, внаслідок чого хлопчик осліп. Батьки пророкували йому сумне майбутнє: вони думали, що він буде жити на милостиню. Проте все виявилось далеко не так.
Батько доклав зусиль, щоб син зміг навчатися. Він зробив спеціальні дощечки з прорізами, якими вчив алфавіту. Так Луї навчився і писати, і читати. Згодом у школі він став найкращим учнем, і потім вступив до Королівського Інституту для сліпих дітей (Париж).
Створив шрифт для незрячих у 15 років
У 12 років хлопчик дізнався про так звану нічну абетку, яку розробив французький військовий Шарль Барб'є. Ця система дозволяла солдатам читати накази та повідомлення вночі наосліп, не використовуючи світло. Тоді підліток почав експериментувати, створюючи алфавіт для сліпих.
Система, яку сьогодні всі знають як шрифт Брайля, він створив лише у 15 років. Сенс полягав у використанні шести опуклих точок, кожній літері французького алфавіту відповідало своє розташування точок. Згодом Луї також адаптував метод для нотного запису.
Брайль переживав, що небагато зрячих людей володіє його методом, а сліпим треба знати звичайний алфавіт. Згодом знайшовся вихід: до нього прийшов П'єр Фуко. Цей хлопець у 6 років осліп, і тому розумів важливість справи. Фуко, талановитий у механіці, запропонував використовувати винайдену ним машину, яку він назвав "Клавішний Друкар".
При натисканні на кнопку з'являвся чорнильний відбиток звичайної літери, і одночасно ця літера набувала рельєфу. Такий текст могли прочитати й сліпі, і зрячі. Так з'явилася на світ одна з перших версій друкарської машинки.
Не дочекався успіху при житті
У 1851 році здоров'я Брайля погіршилось. При цьому він був спокійний, бо був впевнений, що його місія на Землі закінчилась. Своїм друзям Луї казав:
«Господові було завгодно, щоб перед моїми очима завжди стояла сліпуча пишнота вічної надії»
У 1852 році він пішов із життя (Брайлю було 43). Через два роки метод Брайля був офіційно визнаний у Франції й почав поширюватися в європейських країнах. Уже 1878 році на всесвітньому конгресі в Римі метод Брайля був затверджений як найбільш підходящий метод читання та письма для сліпих людей.
Він не встиг дізнатися про те, як його система поширилась у всьому світі, але він став тим, хто допоміг мільйонам бачити.
А що в Україні?
В Україні також друкують книги шрифтом Брайля. Проте є важливий нюанс. Наприклад, це прекрасне видання «Марусі Чурай» від АБАБАГАЛАМАГА. Така книга буде коштувати приблизно 500 гривень (залежно від книгарні).
А це вже той самий твір, але шрифтом Брайля. І така книга може коштувати понад 2 тисячі гривні.
Така різниця в ціні не через те, що видавництво збожеволіло. На це є логічне пояснення: виготовлення книги зі шрифтом Брайля потребує іншого підходу. До того ж звичайний роман у шрифті Брайля інколи вимушено видають у кількох частинах. Крім того, грає важливу роль тираж, який суттєво менший. Все це дає високу, і виправдану ціну.
Що це тоді означає? В жодному випадку не те, що від таких книг треба відмовлятися. Вони потрібні. Проте важливо розвивати альтернативи: наприклад, аудіокниги, які сьогодні набувають популярності й в Україні завдяки Megogo та Абук.
І врешті, коли ви побачите якийсь збір на подібні книги й матимете можливість допомогти, ви будете знати: це не забаганки, не дрібниці. Це невидимий шрифт, який дає можливість бачити.
Коментарі