"Вулиця вулиць, ліхтарі кабаре": гурт Schmalgauzen і класична література — як це пов'язано

Фото: Schmalgauzen

Нещодавно ми розглядали творчість Тейлор Свіфт через призму літератури. Проте цікаві референси можна побачити не лише в американських попдів, але й тут — у піснях наших музикантів. І українську музику ми почнемо досліджувати зі Schmalgauzen.

Гурт, який майстерно поєднав у собі музику і драматургію. Якщо замислитися, літературний і музичний світи завжди перетинаються. І ми покажемо це вам на творах Schmalgauzen.

Трагедія Шекспіра на вулиці по сусідству

"Та квартира складається з Яго, / А в Дездемони виглядує хвіст..."

Такі рядки зустрічаються в "1.13". Тут гурт майстерно вплітає в любовну драму референс до Шекспіра. Яго —  головний антагоніст історії, який заздрив Отелло. Він починає руйнувати життя "суперника", переконуючи в невірності Дездемони.

Дездемона є жертвою цієї історії. Жінка гине від рук свого чоловіка. Лише після її смерті Отелло розуміє, що вона була невинна. Рядками "Я вечір нічного Чикаго міняю на твій смердючий під'їзд" музиканти переносять трагедію ревнощів в наш, сучасний світ. Адже Шекспір жив давно, а "Яго" ще навколо нас, чи не так?

Schmalgauzen і ірландська класика

У "Hush" гурт вплітає творчість Семюела Беккета. І якщо розібратися, це далеко не заради цитати. Такий референс створює іншу атмосферу. Щоб зрозуміти чому — варто знати, хто такий Семюел Беккет.

Це ірландський письменник, який писав англійською та французькою мовою. Саме його часто називають "батьком" так званого театру абсурду. Його творчість пронизана темами мовчання, безсенсовності життя, самотності.

Однак якщо у вашій голові вимальовується образ тихого поета, який лише писав, то це не так: з 1937 року Беккет оселився у Франції, де згодом став учасником Руху опору (організована протидія проти окупації Франції нацистською Німеччиною в період Другої світової війни). Якщо Беккет і має образ, то це задумливість, туга в перемішку з протестом.

Міфологія з атмосферою романсу

У пісні "Айстри" можна вловити нотки міфології. Наприклад, рядки:

"Хай смерть заходить, пісню заводить. / З царством Аїда сукня дует"

Тут маємо давньогрецького бога підземного світу та царства мертвих, а також саме це царство. Нерідко Аїдом називають царство тіней, куди душі потрапляють після смерті. Проте на цьому міфологія в цій пісні не завершується.

"Хтось поміж нами грає серцями, / Квіти краще в могилі ростуть"

Це цілком може бути референсом на фати з римської міфології. Адже саме ці богині "грали серцями", як співають Schmalgauzen. Вони уособлюють фатум, або ж невідворотну долю. Це богині, які визначали силу, яка керує світом.

І знову занурюємось в міфи

"Сріблом писані мегери"

Такий рядок у пісні "Боги" може відсилати до грецької міфології. Мегера — одна з трьох фурій, уособлення покарання, помсти та кривавості. Саме її малюють зі зміями замість волосся.

"В артеріях пливуть / Монтегро і галери, / Забиті соромом рабів"

"Сором рабів" дає натяк на соціальну несправедливість. А як щодо галери? Це старовинне дерев'яне гребне судно. У давньому Римі такі кораблі перевозили воїнів, а гребцями були переважно раби чи каторжники.

У пісні "Тетяна" Schmalgauzen знову роблять референси з міфології.

"Нарешті я побачив, як Орфей / Взяв до рук золоту глину / В перемішку з райською малиною, / І не створив, ні, викохав тебе!.. / Я вб'ю Орфея!.."

Орфей — співець із давньогрецьких міфів. Талановитий настільки, що був здатен всіх зачарувати. Проте боротьбу за кохання він програв: свою дружину Еврідіку він хотів врятувати з підземного царства Аїда, проте порушив угоду, бо подивився на неї раніше, аніж було дозволено. Ще одна трагічна історія, вплетена у творчість Schmalgauzen.

Королівські інтриги

"Дні на коні, Сни восени, Кнут - Робін Гуд"

Робін Гуд — той персонаж, якого зайвий раз представляти не треба. Легендарний "розбійник", який крав у багатих і віддавав бідним. Образ народної справедливості. Schmalgauzen грають контрастами, коли ставлять його в один рядок зі словом "кнут" (батіг), який є образом покарання.

"Моя самотня весна, Трактує Версаль"

Версаль в культурі є справжнім символом. Це алюзія на декорації королівських інтриг, театру середніх віків. У літературі його так само використовували для цієї атмосфери, як і зробили Schmalgauzen. Наприклад, саме Версаль фігурує в "Трьох мушкетерах".

Книжковий і музичний світи

Schmalgauzen своєю творчістю показують, як різне, на перший погляд, мистецтво може створювати одне полотно. Для когось театр, музика і книги — це щось окреме. Тут це один світ, в якому уживаються Орфей, Шекспір і все це українською мовою з ноткою драматургії.